Системи автоматичного пожежегасіння виконує функції виявлення та оповіщення про пожежу а також гасіння виникнення пожежі в автоматичному режимі. Системи пожежогасіння відповідно до ДСТУ 2273 діляться за конструктивним виконанням на модульні і агрегатні, за ступенем автоматизації - на ручні, автоматизовані і автоматичні, за методом гасіння - на поверхневі, об'ємні, локально-поверхневі та локально-об'ємні. Максимальної ефективності при гасінні виниклого загоряння можна добится застосувавши систему пожежогасіння спільно з системами пожежної сигналізації, системами димовидалення, вентиляції та системами оповіщення та управління евакуацією людей.

   У яких приміщеннях потрібно встановлювати автоматичні системи пожежогасіння в Україні можна дізнатися із Додатку В ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту. 

Водяне пожежогасіння ДСТУ Б ЕN 12845-2011

Установки водяного пожежогасіння в Україні часто використовуються на об'єктах з великою площею - торгово-розважальних центрах, спортивних спорудах, готелях, підземних паркінгах, складських приміщеннях, тощо. Вода, як вогнегасна речовина, добре зарекомдовала себе завдяки своїй доступності, високої теплоємності і, найголовніше, нешкідливості для людей. Принцип дії полягає в швидкому охолодженні гарящих речовин до температури нижче займання. Проете системи водяного пожежогасіння мають ряд недоліків таких, як:

• залив водою приміщень;
• неможливо гасити електрообладнання через електропровідність води;
• неможна використовувати в неопалюваних приміщеннях при низьких температурах;
• необхідно додаткові приміщення для інженерних споруд (резервуари води, насосні станції тощо), а також додаткове електропостачання.

На сьогоднішний день все частіше використовуються системи водяного пожежогасіння тонкорозпиленою водою (водяний туман). Завдяки маленькому розміру крапель виходить більш ефективніше впоратися з осередком пожежі при значно меншій витраті води. Такі системи припустимо застосовувати в музеях, бібліотеках та архівах. Системи водяного пожежогасіння складаються з: насососів основного, резервного, дренажного; трубопроводи з зрошувачами (спринклерами/ дренчерами); спонукальні системи; вузли управління; запірна, запірно-регулююча та захисна арматура (засувки, вентилі, зворотні клапани); ємності (резервуари і гідроакумулятори ); дозатори; компресор; оповіщувачі; обладнання електроавтоматики (контролю та управління).

Спринклерні системи водяного пожежогасіння ДСТУ Б ЕN 12845-2011 (СТАЦІОНАРНІ СИСТЕМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ АВТОМАТИЧНІ СПРИНКЛЕРНІ СИСТЕМИ, Проектування, монтування та технічне обслуговування) складаються з мережі трубопроводів (зазвичай розташованих під перекриттям будівлі) і постійно заповнені водою. У трубопроводах на певних відстанях монтуються розбризкувачі (зрошувачі) - спринклери. Спринклер має спеціальну легкоплавку колбу, яка при пожежі (при певній температурі) плавиться і відкриває доступ воді. За рахунок спеціальних спринклерів вода йде не суцільним потоком, а у вигляді водяного туману, що істотно зменшує витрати води і запобігає нанесення збитку майну. Монтаж спринклерних систем водяного пожежогасіння зазвичай проводиться в приміщеннях, в яких передбачається можливість пожежі з інтенсивним тепловиділенням. 

Дренчерні системи водяного пожежогасіння (ДСТУ CEN/NS 14816) застосовуються в приміщеннях з підвищеною пожежо і вибухонебезпечністью, такі як склади і виробництва легкозаймистих матеріалів, об'єкти енергетики і інш., коли ефективність гасіння може бути досягнута тільки при одночасному гасінні по всій площі, яка захищається. На відміну від спринклерного зрошувача, дренчерний відкритий завжди, а вода подається до дренчерів за сигналом від системи пожежної сигналізації. Дренчерні системи часто застосовуються для створення протипожежних водяних завіс для відсікання тієї частині будівлі, де сталося загоряння, від інших його частин з метою запобігання розповсюдження пожежі.

Пінне пожежогасіння (ДСТУ EN 13565-2)

Пінні системи пожежогасіння часто використовуються при гасінні горючих рідин у тому числі і в резервуарах (нафтопродукти та інш.), які можуть бути розташовані навіть не в будівлях. Спринклерні і дренчерні системи водяного і пінного пожежогасіння мають приблизно однаковий принцип дії. Відрізняються пінні системи наявністю резервуара з піноутворювачем і дозуючим пристроєм з роздільним зберіганням компонентів вогнегасної речовини. Система пінного пожежогасіння складається з пінних генераторів (піногенераторів), пінозмішувача, дозаторів, стовбурів подачі піни, водоводів, пінобака. У разі спрацювання системи пінний концентрат розбавляється з водою і отримана піна розпорошується через зрошувачі спринклерного або дренчерного типу. Дренчерні установки пінного пожежогасіння також використовуються для гасіння пожежі в локальних зонах будівель, електроприладів, трансформаторів, і т.і. Пінні концентрати, які сьогодні застосовуються не впливають на здоров'я людей і є екологічно чистими. При цьому піну неважко прибрати з приміщення без істотного збитку. Головна проблема системи пінного пожежогасіння так само, як і водяної, це неможливість застосування системи в неопалюваних приміщеннях.

Порошкове пожежогасіння (Додаток Г ДБН В.2.5-56-2014)

Системи порошкового пожежогасіння використовуються для гасіння пожеж різних класів (тверді, рідкі, газоподібні речовини, а також електрообладнання, в тому числі і під напругою). При спрацюванні системи порошкового пожежогасіння створюється хмара з порошку, яка перекриває надходження кисню в місце займання. Порошок подається під впливом тиску газу з балонів.

Залежно від способу зберігання порошку системи порошкового пожежогасіння бувають модульні (порошок зберігається в модулі) і з централізованим зберіганням (подається з центрального резервуара по трубопроводах). За способом спрацьовування системи можуть бути автономні (самоспрацьовують), з ручним пуском і автоматичні (спрацьовують від сигналу системи пожежної сигналізації). Порошкові системи вигідно застосовувати з економічної точки зору і часто використовуються в дизельгенераторних, невеликих паркінгах, тощо. Не рекомендується застосування в приміщеннях з комп'ютерною технікою, а також гасіння горючих речовин, що мають здатність тління і самозаймання (деревна стружка та ін.) Також не можна застосовувати ці системи в приміщеннях, які не можуть покинути люди до початку подачі порошку або в приміщеннях з масовим перебуванням людей.

Аерозольне пожежогасіння (ДСТУ 4490)

Системи аерозольного пожежогасіння це тип об'ємного пожежогасіння на основі генераторів вогнегасного аерозолю з електричним запуском і використанням автоматичних засобів виявлення пожежі. Ці системи застосовують для гасіння пожеж при горінні твердих речовин, які не супроводжуються тлінням а також рідких речовин.

Застосовуються аерозольні системи і для захисту кабельних споруд (напівповерхів, колекторів, шахт та ін.) У приміщеннях вибухонебезпечних категорій А і Б можливе застосування генераторів вогнегасної аерозолю (ГВА), які мають необхідний рівень вибухозахисту або ступінь захисту оболонки. Установки аерозольного пожежогасіння не забезпечують повного припинення горінння і, як правило, не застосовують для гасіння:

- волокнистих, сипучих, пористих та інших горючих матеріалів, здатних до самозаймання і (або) тліти зсередини  (тирса, бавовна, трав'яна мука та ін);
- лужних і лужноземельних металів;
- хімічних речовин та їх сполук, полімерних матеріалів, які здатні тліти і горіти без доступу повітря;
- обладнання та трубопроводів з горючими рідинами і газами, що знаходяться під тиском (якщо відсутня автоматичне блокування подачі рідин і газів в обладнанні та трубопроводах);
- гідриди металів і пірофорних речовин;
- порошків металів і хімічно активних металів (магній, титан, цирконій та ін.)
Заборонено використовувати АУАП у приміщеннях, які не можуть бути залишені людьми до початку роботи ГВА, і в приміщеннях з масовим перебуванням людей (більше 50 осіб).
Недоліки системи аерозольного пожежогасіння:
-дуже висока (~ 600 градусів) температура випуску аерозолю;
-можна застосовувати тільки в закритих (з обмеженим об'ємом) приміщеннях;
-небезпечно для життя людей.

Газове пожежогасіння (ДСТУ 4466), (ДСТУ 4490)

Принцип роботи систем газового пожежогасіння заснований на заповненні приміщення спеціальним інертним газом, вуглекислотою або хладоном. У результаті істотно зменшується концентрація кисню, що призводить до припинення пожежі. Запуск системи газового пожежогасіння відбувається автоматично від сигналу пожежної сигналізації. Також передбачається і ручний пуск. Газове пожежогасіння вигідно застосовувати тоді, коли важливо не пошкодити матеріальні цінності, обладнання, документи, і т.д. (серверні, сховища, архіви). Крім того газові системи можна використовувати в неопалювальних приміщеннях при мінусових температурах. Вогнегасні газові суміші не електропровідні, не токсичні, не розкладається термічно і не утворюють отруйних чи корозійних речовин. При цьому газові системи пожежогасіння повинні встановлюватися тільки в герметичних приміщеннях і там, де немає масового перебування людей.

Основним недоліком на сьогоднішній день системи газового пожежогасіння це її ціна. Так наприклад, вартысть газової системи пожежогасіння для невеликої серверної (проект, устаткування, монтаж) коштуватиме від 25 000 грн.

Установки пожежогасіння з інертним газом використовують в якості вогнегасної речовини такі інертні гази і суміші газів, як аргон, азот, аргоніт та інерген. Ці гази і суміші газів не роблять впливу на людей і не є електропровідними. Тому такі системи часто використовуються для гасіння електронної техніки в приміщеннях з людьми (серверні, депозитарії, архіви та ін.) Основне обмеження щодо застосування це відносно висока вартість інертних газів.

Автоматичні установки газового пожежогосіння з вуглекислотою (ДСТУ 4490) використовують в якості вогнегасної речовини вуглекислий газ - CO2, діоксид вуглецю. Принцип дії схожий з системами газового пожежогасіння з інертним газом. Додатково при гасінні загоряння за допомогою вуглекислотою додається і "ефект охолодження". Ці системи гасіння не використовують для гасіння лужних і лужноземельних металів, а також матеріалів які мають здатність тління. Також, на відміну від систем з інертними газами, системи з вуглекислотою викликають у людей отруєння. Тому ці системи протипоказано використовувати в приміщеннях де знаходяться люди.

Системи газового пожежогасіння з хладоном аналогічні системам пожежогасіння з інертним газом і відрізняються лише вогнегасною речовиною. Оскільки хладони руйнують озоновий шар, а також схильні до термічного розкладання і шкідливі для здоров'я людей, то такі системи пожежогасіння застосовуються все рідше.

Основною функцією автоматичних установок пожежної сигналізації (далі за текстом - АУПС) є своєчасне виявлення місця пожежі в початковій стадії.
В ланцюзі безпеки людей та майна при пожежі АУПС займає перше і найважливіше місце. Для цього дуже важливо щоб АУПС перебувала завжди в справному стані. Тому на вимогу діючих норм пожежної безпеки України необхідно обов'язкове технічне обслуговування пожежної автоматики, відразу після введення системи в експлуатацію організацією яка має ліцензію і навчених фахівців.

Автоматичні установки пожежної сигналізації встановлюється відповідно ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту, а також ДСТУ-Н CEN/TS 54-14.

Найпростіша структура АУПС аналогічна структурі системи охоронної сигналізації і складається з:

			Пожежні сповіщувачі - пристрої які контролюють об'єм, що захищається, на первинні ознаки пожежі - підвищення порогової температури (теплові), поява диму (димові, аспіраційні), інфрачервоне і/або ультрафіолетове випромінювання (датчики полум'я) або ручний вплив людини (ручні).
			Лінії зв'язку (шлейфи) виконуються проводами з мідною жилою з ізоляцією що не підтримує горіння.
			ППКП (прилад приймально-контрольний пожежний) - приймає інформацію від пожежних сповіщувачів та визначає стан всієї системи в цілому, передає тривожні сповіщення, керує іншими технічними системами.

При появі вогнища пожежі спрацьовує (переходить в режим тривоги) пожежний сповіщувач і передає по лініях зв'язку сигнал тривоги на ППКП (прилад приймально-контрольний пожежний). Таким чином ППКП відразу в автоматичному режимі видає сигнал на:

 пульт центрального пожежного нанагляду объекту (пост охорони);

 пульт центрального пожежного нагляду МНС України (Держтехногенбезпеки);

 систему оповіщення та управління евакуацією людей;

 запуск систем пожежогоасіння, димовидалення, підпору повітря;

 систему контролю та управління доступом для розблокування евакуаційних виходів, турнікетів;

 інші інженерні системи комплексу безпеки (управління ліфтами, екскалаторами та ін.)

На сьогоднішній день найбільш поширені два типи систем пожежної сигналізації: безадресна (звичайна) і адресна (адресно-аналогова) система пожежної сигналізації.

Безадресні системи пожежної сигналізації найпростіші, дешеві і найбільш поширені. Вони застосовуються в основному на невеликих об'єктах, в межах якого немає необхідності знати адресу спрацювавшого сповіщувача і не потрібно управляти іншими інженерними системами. Недоліки систем цього типу:

 неможливість швидкого визначення місця спрацювання сповіщувача - місце виникнення пожежі;

 висока ймовірність помилкових спрацьовувань;

 обмежені можливості з управління обладнанням протипожежної автоматики і т.д.

Адресно-аналогова система пожежної сигналізації є більш досконалими, мають добре розвинені функціональні можливості, мають більшу надійність і гнучкість. Основна відмінність адресно-аналогових систем від інших у тому, що вони дозволяють визначити не тільки зону, але і точну адресу спрацювавшого сповіщувача.
Принцип роботи адресно-аналогових систем полягає в безперервному опитуванні всіх адресних пристроїв, що відстежують зміни параметрів задимленості, температури, стану пристроїв пожежної автоматики і т.д. ППКП аналізує отримані з різних приміщень дані, усереднюючи кілька послідовних результатів, виробляє оперативний аналіз контрольованих параметрів у кожному приміщенні. Маючи в своєму розпорядженні сукупність результатів вимірювань, ППКП робить аналіз їх зміни в часі, наприклад обчислює похідну зміни температури і таким чином визначає швидкість її зростання. У адресно-аналогових системах використовуються алгоритми обробки інформації, що забезпечують раннє виявлення пожежі за відсутності помилкових спрацьовувань. Всі ці переваги дозволяють використовувати адресно-аналогові системи для реалізації самих складних алгоритмів керування будь-якими інженерними системами пожежної автоматики.
Переваги адресно-аналогових систем - це можливість захисту великих площ. Крім того, адресно-аналогові системи можна об'єднувати в мережу. Такі системи здійснюють самостійний контроль працездатності всіх пристроїв, автоматично можуть регулювати поріг чутливості в пожежних сповіщувачах, попереджати обслуговуючий персонал про запиленості або несправності сповіщувачів. Описані вище можливості адресно-аналогових систем роблять їх єдиним можливим рішенням для захисту великих об'єктів, висотних будівель, торгових центрів, готелів, і т.і.
Наша компанія виконує роботи з проектування, монтажу та технічного обслуговування пожежної сигналізації комплексно, з обов'язковою здачею своїх робіт органам пожежного нагляду Держтехногенбезпеки України.
  Дізнатися вартість проектування пожежної сигналізації, а також ціни на її монтаж і технічне обслуговування Ви можете відправивши нам запит з описом Вашого об'єкту на елетронну пошту або подзвонивши нам по телефону (044) 524-70-80, (067) 900-70-80.

Система оповіщення та управління евакуацією людей призначена для своєчасного оповіщення людей про пожежу та управління їх евакуацією.

ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту.

Оповіщення людей про пожежу повинно виконуватися одним із таких способів:

- подачею звукових і (або) світлових сигналів у всі приміщення будівлі з постійним або тимчасовим перебуванням людей;

- трансляцією мовних повідомлень про необхідність евакуації, шляхи евакуації та інших діях, спрямованих на забезпечення безпеки людей.

Управління евакуацією повинно здійснюватися:

- включенням евакуаційного освітлення та світлових покажчиків напрямку евакуації;

- передачею по системі оповіщення про пожежу спеціально розроблених текстів, спрямованих на попередження паніки та інших явищ, які ускладнюють процес евакуації (скупчення людей в проходах тощо);

- трансляцією текстів, які містять інформацію про необхідний напрямок руху.

Кількість оповіщувачів, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну чутність у всіх місцях постійного чи тимчасового перебування людей. Оповіщувачі повинні підключатися до мережі без роз'ємних пристроїв і не мати регуляторів гучності. Сигнали оповіщення про пожежу повинні відрізнятися від сигналів іншого призначення. Комунікації системи оповіщення людей про пожежу можуть проектуватися суміщеними з радіотрансляційної мережею будівлі. Вимоги до електропостачання, заземлення, занулення, вибору та прокладання мереж оповіщення слід приймати за аналогією з вимогами щодо проектування АУПС за ДБН В.2.5-56-2014. Управління системою оповіщення слід передбачати з приміщення пожежного поста, диспетчерської або іншого спеціального приміщення. Вимоги до такого приміщення приймаються за аналогією з вимогами до приміщень чергового персоналу з ДБН В.2.5-56-2014.

Системи оповіщення про пожежу (далі - СО) поділяють на п'ять типів:

 Тип 1
Передача звукових сигналів (сирена, тональний сигнал та ін.) Рекомендується застосування світлового мигаючого сигналу та світлових покажчиків "Вихід".

 Тип 2
Передача звукових сигналів (сирена, тональний сигнал та ін) і установка світлових сповіщувачів "Вихід". Черговість оповіщення - всіх одночасно.Рекомендується застосування світлового миготливого сигналу, світлових покажчиків напрямку руху, світлових покажчиків напрямку руху з включенням окремо для кожної зони.

 Тип 3
Мовне оповіщення (запис і передача спеціальних записаних мовних текстів), а також установка світлових покажчиків "Вихід". Черговість оповіщення - спочатку обслуговуючого персоналу, а потім усіх інших за спеціально розробленою черговості.Рекомендується передача звукових сигналів (сирена, тональний сигнал та ін), установка світлових покажчиків напрямку руху, а також світлових покажчиків напрямку руху з включенням окремо для кожної зони.

 Тип 4
Вимоги аналогічні Типу 3, а також: світлові покажчики напрямку руху, поділ об'єкта на зони оповіщення зі зворотним зв'язком з диспетчерською (постом охорони).Рекомендується передача звукових сигналів (сирена, тонований сигнал та ін), застосування світлових покажчиків напрямку руху з включенням окремо для кожної зони.

 Тип 5
Вимоги аналогічні Типу 4, а також: застосування світлових покажчиків напрямку руху з включенням окремо для кожної зони, повна автоматизація управління СО та можливість реалізації різних варіантів організації евакуації з кожної зони оповіщення.

Системи оповіщення можуть бути сполучені із системою оповіщення цивільної оборони, системою гучномовного зв'язку, а також виконувати функції системи радіофікації або музичного супроводу. При цьому виконання системою оповіщення ряду додаткових задач не повинне будь-яким чином впливати на виконання основного завдання комплексу - оповіщення людей про пожежу та управління евакуацією людей.Потрібно також враховувати, що кабельні лінії, призначені для живлення системи оповіщення та управління евакуацією при пожежі повинні мати межу вогнестійкості не менше 15 хв. згідно ДСТУ Б В.1.1-4-98 "Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги".

Однією з найважливіших інженерних систем офісів і будівель є структурована кабельна система (СКС). На даний момент складно уявити повноцінне функціонування сучасного офісу без цієї системи. Структурована кабельна система (СКС) об'єднує в собі персональні комп'ютери, телефони / факси, різне периферійне устаткування і є універсальною інформаційною інфраструктурою офісів, будівель або комплексів будівель. СКС дозволяє здійснювати передачу різного роду даних, мовних повідомлень і відеопотоків.

СКС являє собою комп'ютерну локальну мережу інтегровану, як правило, з телефонною мережею. У класичній схемі при побудові мережі до кожного абонента підводиться дві взаємозамінних лінії. Відмінною особливістю структурованої кабельної системи є тривалий термін служби, зручність експлуатації і висока якість передачі даних. Впроваджуючи СКС в офісі, підвищується ефективність роботи персоналу та оргтехніки, забезпечується якість обслуговування клієнтів, знижується експлуатаційні витрати.

Можливості СКС:

			можливість передачі сигналів різного типу
			забезпечення роботи цілого ряду поколінь комп'ютерних мереж
			високі швидкості обміну даними до 10 Гбіт / сек
			можливість використання різних мережевих протоколів
			скорочення трудових витрат на обслуговування, завдяки простоті експлуатації

ТОВ "Технічний центр СОТА" пропонує Вам здійснити всі етапи розгортання структурованої кабельної системи, починаючи з проектування і монтажу, закінчуючи професійним тестуванням і сертифікацією вашої мережі.

Спеціалісти нашої компанії щорічно проходять навчальні курси сертифікації інсталяторів у провідних світових виробників компонентів СКС, таких як Commscope, Panduit, Legrand, Mollex та ін.

Звертаючись в нашу компанію, Ви отримуєте якість, зручність, надійність, індивідуальний підхід.